Нижче викладено перелік митарств душі з книги «Митарства Блаженної Феодори».
«Коли життя моє наблизилося до кінця і настала година розлучення душі з тілом, побачила я безліч ефіопів, які стояли навколо мого одра; лиця їхні були чорними, як сажа і смола, очі горіли, як вугілля вогненне, і весь вигляд їхній був таким же страшним, як вигляд геєни вогненної… Готували вони і хартії, начебто в очікуванні якогось судді, який мав прийти туди, і розгортали сувої, на яких були написані всі мої злі справи. І була вбогою душа моя у великому страху і трепеті… Я старалася відвертати свій погляд від побаченого то в один бік, то в інший, щоб не бачити страшних ефіопів, не чути їхніх голосів, але ніяк не могла позбутися їх, бо скрізь їх було безліч і не було нікого, хто б допоміг мені.
Уже зовсім знемагаючи від таких страждань, я раптом побачила двохсвітлоносних ангелів Божих, які явилися мені в образі прекрасних юнаків, красу яких описати неможливо… Наблизившись до мого одра, вони стали по праву сторону від мене, тихо розмовляючи один з одним. Побачивши їх, я зраділа, і дивилася на них із сердечним умилінням. А чорні ефіопи, побачивши їх, здригнулися і відступили назад. І ось один світлоносний юнак гнівно сказав їм:
— О безсоромні, прокляті, страшні і злісні вороги роду людського! Чому ви завжди поспішаєте передчасно до вмираючих і своїм безсоромним шумом лякаєте і бентежите кожну душу, яка розлучається з тілом? А тепер припиніть радіти, оскільки тут ви не набудете нічого. Вам нічого не належить з цієї душі, тому що з нею Боже милосердя.
При таких словах світлого юнака ефіопи відразу ж схвилювалися і почали з криками показувати записані злі справи мої, вчинені з юності.— Як це нам нічого не належить з цієї душі? А ці гріхи чиї? Чи не вона вчинила те і те?
Так кажучи, вони стояли в очікуванні смерті.
І ось прийшла смерть, рикаючи, наче лев… душа моя, не маючи сил стерпіти гіркоти, здригнулась і вийшла з тіла, ніби насильно відірвана від нього. Святі ангели відразу ж прийняли її на руки свої. Поглянувши назад, я побачила тіло моє, яке лежало бездиханним, безчуттєвим і нерухомим. Скинувши його, як скидають одяг, я дивилася на нього надзвичайно здивовано. У цей час біси, які явилися в образі ефіопів, обступили ангелів, які тримали мене, і почали волати, пред’являючи список моїх гріхів:
— Безліч гріхів має душа ця, тому нехай дасть вона відповідь перед нами.
Тоді святі ангели почали відшукувати в моєму житті добрі справи і, за допомогою Господа Бога,благодаттю Якого я творила добро, знайшли їх. Вони нагадували все добре, що я робила… Ефіопи ж, бачачи це, скреготали на мене зубами, бажаючи викрасти мене з рук ангельських і звести на дно пекла.
У цей момент несподівано з’явився там преподобний отець наш Василій і сказав святим ангелам:
— Владики мої, ця душа багато послужила мені, догоджаючи моїй старості: я молився Богові за дарування мені її, і Господь послав мені цю душу.
Сказавши це, він вийняв з-під свого одягу мішок, чимось наповнений (думаю, що в ньому було лише чисте золото), і дав його святим ангелам, сказавши:
— Коли ви будете проходити повітряні митарства і лукаві духи почнуть мучити цю душу, ви відкупите її цим від її боргів. Завдяки благодаті Божій я багатий і багато зібрав скарбів трудами і потом своїм, — і ось я даруюмішок цій душі, яка послужила мені… Сказавши це, святий став невидимим; а ангели взяли мене і понесли
по повітрю на схід.
Коли ми піднімалися від землі до висоти небесної, нас зустріли спочатку повітряні духи першого МИТАРСТВА, НА ЯКОМУ СУДЯТЬ ЗА ГРІХИ ЯЗИКА, ЗА ВСЯКЕ СЛОВО ПУСТЕ, ЛАЙЛИВЕ, БЕЗЧИННЕ, ПОГАНЕ.
Тут ми зупинилися, і біси винесли до нас згортки, на яких були написані всі легковажні слова, сказані мною в юності, — усе, що я говорила безрозсудне і погане, а особливо блюзнірські та сміховинні речі, які я допускала вимовляти в юності, як це буває з багатьма. З’явилися там переді мною всі мирські безсоромні пісні, які я співала колись, усі безчинні вигуки мої, усі мої легковажні розмови, і біси звинуватили мене в усьому тому, вказуючи час, місця та осіб, коли, де і з ким я вдавалася до суєтних бесід і гнівиласловами моїми Бога, не вважаючи це гріхом і не сповідаючись у цьому перед отцем духовним. Бачачи все це, я мовчала, наче безмовна, тому що не мала що сказати лукавим духам: вони звинувачували мене цілком справедливо, і я дивувалася, як вони нічого не забули, бо багато років минуло, відколи всі ці гріхи були скоєні мною, і я давно забула про них і ніколи не задумувалася про скоєне й у думці; вони ж нагадували всі слова мої, ніби вони були щойно вимовлені мною, усе детально і до тонкощів, пригадуючи, як воно й було насправді. І коли я із соромом мовчала, водночас тремтячи від страху, святі ангели на противагу тим гріхам моїм представили дещо з моїх добрих справ, вчинених в останні роки мого життя, а оскільки вони не могли переважити тяжкості моїх гріхів, то брак заповнили з того, що було даровано преподобним отцем моїм Василіем.
Так вони відкупили мене і понесли вище.
Тут ми наблизилися до іншого митарства, яке називається МИТАРСТВОМ БРЕХНІ, на якому мучаться за кожне неправдиве слово, особливо клятвопорушення, призивання імені Божого марно, лжесвідчення, порушення обітниць, даних Богові, неповне сповідання гріхів тощо. Духи цього митарства дуже люті і жорстокі, — вони випробовували мене дуже наполегливо, не упускаючи жодної подробиці. І була я звинувачена ними у двох гріхах: а саме в тому, що іноді в деяких незначних речах дозволяла собі брехати, не вважаючи це гріхом, а також і в тому, що багаторазово, соромлячись гріхів своїх, не повністю сповідалася своєму духівнику. А щодо клятвопорушення і лжесвідчення, то цих гріхів, благодаттю Христовою, не знайшлося в мене. Та все ж біси торжествували, знайшовши в мені гріхи брехні і вже хотіли мене викрасти з рук ангелів, які вели мене, але ангели, поклавшидещо з моїх добрих справ проти тих гріхів, а того, чого не вистачало, заповнивши з дарованого преподобним Василієм, викупили мене і безперешкодно понесли вище.
Після того досягли ми третього митарства, яке називається МИТАРСТВОМ ОСУДУ І НАКЛЕПУ. Затримана
там, я побачила, яким тяжким є гріх когось обмовити, знеславити, похулити, а також поглузувати над чужими пороками, забуваючи про свої. Усіх, хто грішить цим, злі духи жорстоко мучать, як своєрідних антихристів, які передбачили владу Христа, Який має прийти судити людей, і які зробили себе суддями ближніх своїх, тимчасом як самі вони більше заслуговують на засудження. Але в мені, благодаттю Христовою, небагато могли знайти подібних гріхів, бо я строго оберігала себе все життя моє…
І дійшли ми до четвертого митарства, яке називається МИТАРСТВОМ ЧЕРЕВОУГОДНИЦТВА. Злі духи цьогомитарства відразу ж вибігли до нас назустріч, радіючи, ніби придбали щось. Вони були дуже огидними на вигляд, зображаючи всю мерзенність черевоугодництва та пияцтва… Перегородивши нам шлях і обійшовши нас, як пси, вони відразу ж виставили на огляд усі мої минулі гріхи черевоугодництва, коли я вдавалася до надмірності в їжі та питті і їла через силу і без всякої нужди, коли я, як свиня, приступала вранці до їжі без молитви і хресного знамення, або ж коли під час посту сідала за стіл раніше, ніж це дозволяли правила Церковного уставу. Представили вони також чаші і посудини, з яких я впивалася, вдаючись до пияцтва, і навіть вказували кількість випитих чаш…
Я ж тремтіла, бачачи, що мене викривають, і не знаючи, що їм відповісти. Але святі ангели, взявши немало від дарованого преподобним Василієм, поклали за мене викуп. Біси, побачивши це, розгубилися і за-волали:
— Горе нам, бо загинула праця наша, загинула надія наша.
Із цими словами вони почали кидати в повітря хартії, у яких були написані мої гріхи.
Тоді, відважившись, я сказала святим ангелам:
— Владики мої, я думаю, що ніхто з тих, що живуть на землі, не знає, що буває тут і що чекає грішну душу після її смерті.
Святі ангели відповіли мені:
— Хіба не свідчать про все, що тут буває, Божественні Писання, які постійно читаються у святих церквах вустами священнослужителів? Але ті, що пристрастилися до земної суєти, нехтують усім цим… Зрештою ті, що є милосердними до бідних, благодіють убогим і допомагають нужденним, отримують від Бога прощення своїх гріхів і безперешкодно проходять митарства, завдяки своїй милості… Таким чином, ті, що творять милостиню,отримують життя вічне; а тим, хто не старається милосердям очистити гріхи свої, неможливо уникнути цих випробувань, і їх викрадають страшні митарі, яких ти бачила; віддаючи ці душі на жорстокі муки, вони зводять їх у найжахливіші місця пекла і тримають там у кайданах до Страшного Суду Христового.
Так розмовляючи, ми досягли п’ятого митарства, яке називається МИТАРСТВОМ ЛІНИВСТВА, у якому
випробовуються всі дні і години, що проводяться в неробстві, і мучаться дармоїди, які живуть чужою працею, а самі нічого не роблять, а також найманці, які отримують винагороду за справу, яку як слід не виконують. У цьому ж митарстві піддаються мордуванням і ті, хто не віддає хвалу Богові і лінується у святкові й недільні дні ходити на утрені, на літургії та на інші служби Божі. Випробовується там також зневіра і недбання про свою душу, і за будь-який прояв того йіншого строго карається, тому дуже багато людей мирського і духовного чину скидаються з цього митарства у прірву. На цьому митарстві і я піддана була багатьом випробуванням, і неможливо мені було бути вільною від боргів його, якби вбогість моя не була заповнена дарованим від преподобного Василія, чим я була викуплена та отримала свободу.
Після цього проходили ми МИТАРСТВОМ ЗЛОДІЙСТВА На ньому ми також були зупинені, але давши там мало що, скоро минули його, бо не знайшлося на мені ніякого гріха злодійства, крім вчиненого мною невеликого проступку в дитинстві через нерозуміння.
Звідти ми прийшли в МИТАРСТВО ГРОШОЛЮБСТВА ТА СКУПОСТІ, але і те скоро минули. Бо, за сприянням Господа Бога, я не дбала про надбання великих статків і не була сріблолюбною, а задовольнялася тим,що посилав мені Господь, не була я також і скупою, а те, що мала, щиро подавала нужденним.
Піднімаючись вище, зустріли ми МИТАРСТВО ЛИХВАРСТВА, де випробовуються різні лихварі і грабіжники, а також усі, що дають срібло своє під проценти і здобувають багатства беззаконними способами. Злі духи цього митарства, старанно дослідивши все про мене, не знайшли нічого, у чому б я була винна, і від люті скреготали на мене своїми зубами. А ми пішли вище, дякуючи Господу Богу.
Після того ми досягли МИТАРСТВА НЕПРАВДИ, на якому піддаються мученням усі неправедні судді, які беруть хабарі й виправдовують винних, а невинних засуджують. Там само випробовуються за затримання платні найманим робітникам, за всяку неправильність у вагах у торговців і розплачуються за всяку неправду. Але ми, благодаттю Христовою, пройшли те митарство без особливихперешкод, мало що давши митарям.
Так само благополучно минули ми наступне МИТАРСТВО ЗАЗДРОСТІ, нічого не давши там, тому що я нікому не заздрила. На цьому митарстві випробовували також гріхи ворожнечі та ненависті, але я, благодаттю Христовою, і в цих гріхах була невинною. Бачачи це, біси розлютилися і скреготали на мене, але я не боялася їх і з радістю піднімалася вище.
Подібним чином пройшла я і МИТАРСТВО ГОРДОСТІ, де надзвичайно пихаті духи карають за гріхи марнославства, зарозумілості і величання. Там ретельно випробовується і те, чи не проявляв хто-небудь неповагу і непокору батькам або старійшинам, отримавши владу від Бога, а також інші гріхи гордості та зарозумілості. Там ми поклали дуже мало що з дарованого преподобним Василієм, і мене відпустили.
Тоді досягли ми МИТАРСТВА ГНІВУ ТА ЛЮТІ, але й там, хоч і люті булиповітряні мучителі, проте небагато від нас отримали, і ми пішли далі, радіючи в Господі Бозі, Спасителі моєї грішної душі молитвами преподобного отця мого святого Василія.
Після того дійшли ми до МИТАРСТВА ЗЛОПАМ’ЯТНОСТІ, на якому немилосердно мучать тих, хто злиться на ближнього і відплачує злом за зло, а потім зводиться злісними духами в тартар. Але милосердя Боже і там допомогло мені, бо я не тримала злості ні на кого, не пам’ятала зла за зроблені мені неприємності, а відчувала незлобливість до всіх, хто був пороже налаштований до мене, і в міру сил моїх проявляла любов до них, перемагаючи благим зле. Таким чином, ніякого гріха злості не знайшли на мені на цьому митарстві, тому біси від люті ридали, бачачи, що душа моя вільно відходить від них; а ми почали підніматися далі, радіючи в Господі.
Сходячи щораз вище, я запитала святих ангелів, які вели мене:
— Благаю вас, владики мої,скажіть мені: звідки страшній повітряній владі відомо про кожну злу справу всіх людей, що живуть у світі, як, наприклад, про мої злі справи, і до того ж не лише про ті, які вчинені відкрито, а й навіть про ті, які вчинені таємно!
І сказали мені святі ангели:
— Кожен християнин від святого Хрещення приймає від Бога даного йому Ангела-Охоронителя, який, невидимо оберігаючи людину, вдень і вночі наставляє її на всяку благу справу протягом усього її життя і аж до смертної години та записує всі її добрі справи, які вона творить упродовж усього життя, щоб у нагороду за них людина могла отримати від Бога милість і вічну нагороду в Небесному Царстві. Так само і князь темряви, який бажає притягнути людський рід до своєї погибелі, приставляє до людини одного з лукавих духів, який, постійно йдучи за людиною, стежить за всіма її злими справами, вчиненими з юності, своїми підступами спокушаєїї на злочинні діяння і записує все зле, що вчинила людина. Потім, підходячи до митарств, цей лукавий дух вписує кожен гріх у відповідне йому митарство, ось чому й проінформовані повітряні митарі про всі гріхи, які чинять люди. І коли душа якоїсь людини розлучиться з тілом і почне відходити до Творця Свого в небесні поселення, то лукаві духи, які стоять при митарствах, перегороджують їй шлях, показуючи всі записані її гріхи. І якщо в ній знайдеться більше добрих справ, ніж гріхів, то біси не зможуть затримати її. Якщо ж у ній більше відшукається гріхів, ніж добрих справ, то біси на певний час затримують її і ніби ув’язнюють, де, за попущенням Божим, і мучать її, поки душа не отримає викуплення від цих мук, за молитвами Церкви і через милостиню, що твориться на її пам’ять ближніми. Якщо ж яка-небудь душа виявиться настільки грішною і мерзотною перед Богом, що в неї не буде ніякої надії на спасіння і її чекатиме вічна по-гибель, то таку душу біси відразу ж скидають у безодню, у якій уготовано місце вічних мук і для них самих, і в цій безодні тримають її до Другого пришестя Господнього, після якого вона повинна мучитися вічно в геєні вогненній разом із тілом.
Потрібно також зазначити, що цим шляхом піднімаються і таких катувань зазнають лише ті, хто просвічений вірою і святим Хрещенням. Невірні ж язичники, сарацини і взагалі всі іновірці цим шляхом не йдуть. Ще будучи живі тілом, душею вони вже мертві, похоронені в пеклі; тому, коли вони помирають, біси відразу ж, без великого випробування, беруть їхні душі, які по праву належать їм, і зводять у прірви пекла.
Коли ангели все це сповіщали мені, ми увійшли до МИТАРСТВА ВБИВСТВА, у якому випробовується не лише розбій, але й усяка рана, будь-який удар, нанесений куди-небудь, по плечах чи по голові, а також всякі ляпаси і стусани, зробленіу гніві. Усе це на тому митарстві ретельно випробовують і кладуть на ваги; але ми благополучно минули його, трохи поклавши для викупу.
Також минули ми і МИТАРСТВО ЧАРУВАНЬ, ОТРУЄНЬ НАГОВОРНИМИ ТРАВАМИ І ЗАКЛИКАНЬ БІСІВ ІЗ МЕТОЮ ЧАКЛУНСТВА. Духи цього митарства були подібними на чотириногих гадів, скорпіонів, зміїв, єхидн і жаб, і вигляд їхній був дуже страшний і мерзенний. Але гам, благодаттю Христовою, не знайшлося на мені ніякого гріха, і ми відразу пройшли митарство, нічого не давши злим митарям. У люті вони кричали на мене і говорили:
— Ось ти прийдеш на митарство розпусти. Подивимося, як ти минеш його…
Коли ж ми піднімалися вище, то я запитала святих ангелів, які вели мене:
— Владики мої, чи всі християни проходять ці митарства. І чи можливо людині пройти їх без жодного морду-вання і страшних мук?
Святі ангели відповіли мені:
— Для душ вірних іншого шляху, що виводить до неба, немає, і всі йдуть цим шляхом, але не всі піддаються таким мордуванням, яким піддавалася ти, а лише подібні до тебе грішники, які не щиро сповідалися перед духовним отцем, соромлячись беззаконних справ своїх і приховуючи багато з них. Якщо ж хто-небудь щиро і по правді, не приховуючи нічого, сповідається в усіх справах своїх і з сердечною скрутністю кається в усіх вчинених гріхах, то гріхи такої людини, милосердям Божим, невидимо згладжуються, і коли її душа приходить на митарства, повітряні мучителі, розгорнувши свої книги, не знаходять у них ніяких записів її гріхів і не можуть зробити їй ніякого зла, тому душа та безперешкодно і радісно підіймається до Престолу благодаті.
Так розмовляючи, дійшли ми до МИТАРСТВА БЛУДУ, на якому мучать за всякий перелюб, усяку блудну дум-ку і мріяння, а також пристрасні дотики і перелюбні торкання. Князь цього митарства сидів на своєму престолі, одягнений у бридкий і сморідний одяг, окроплений кривавою піною, і безліч бісів було біля нього. Побачивши, що я дійшла до них, вони дуже дивувалися, а потім, винісши написання блудних справ моїх, викривали мене, вказуючи, з ким, коли і де я грішила за часів моєї юності.
І не могла я нічим заперечити їм, і від страху трепетала, сповнившись сорому. Тоді ангели сказали бісам:
— Але ж вона вже багато років не творила блудних справ і постячи, у чистоті і стриманості, прожила всі останні роки свого життя.
Біси відповіли їм:
— Знаємо, що вона давно вже покинула блудний гріх, але всетаки вона належить нам, тому що не повністю і не зовсім щиро каялася перед своїм духовним отцем у скоєних раніше гріхах, багато що приховуючи від нього; а тому або залиште її нам,або викупіть її добрими справами».
Ангели поклали їм багато що від добрих справ моїх і ще більше від дарів преподобного Василія, і, ледве визволившись від лютої біди, я була звідти забрана.
Після того ми досягли МИТАРСТВА ПЕРЕЛЮБУ, у якому мучать за гріхи тих, що живуть у шлюбі і не дотримуються подружньої вірності, а оскверняють своє ложе, а також усілякі викрадення дів із метою їхнього розбещення і різні блудні насильства. Тут же розплачуються за падіння і ті, хто присвятив себе Богові і дав обітниці прожити своє життя в чистоті і дівстві, але потім не дотримав цієї обітниці. На цьому митарстві і я була викрита як перелюбниця і не могла нічого сказати у своє виправдання, тому немилосердні мучителі, погані й нечисті духи, вже мали намір викрасти мене з рук ангельських і звести на дно пекла. Але святі ангели вступили в суперечку з ними і представили всі подальші труди мої та подвиги і такимчином викупили мене всіма моїми добрими справами, що залишилися, які поклали там всі до останньої, водночас залишивши там і дуже багато чого з дарованого преподобним Василієм. Усе це вони поклали на ваги проти мого беззаконня і, взявши мене, понесли далі.
Тут ми наблизилися до МИТАРСТВА СОДОМСЬКИХ ГРІХІВ, на якому мордують за протиприродні гріхи чоловіків і жінок, мужолозтво і скотолозтво, кровозмішення та інші таємні гріхи, про які соромно і згадувати. Князь цього митарства мав дуже бридкий і потворний вигляд і весь був покритий сморідним гноєм; слуги його в усьому були подібними до нього: їхній сморід був дуже нестерпним, вигляд мерзенний і страшний, лють і жорстокість надмірна. Побачивши нас, вони поспішно вийшли назустріч і обступили нас, але, не знайшовши в мені, милістю Божою, нічого, за що б могли притягнути до суду свого, із соромом відбігли; ми ж із радістю пішлидалі.
Піднімаючись вище, ангели сказали мені:
— Ось ти, Феодоро, бачила страшні і мерзенні митарства блудних справ. Знай, що небагато душ проходять ці митарства безперешкодно, оскільки світ у злі лежить, а люди дуже слабкі і від юності пристрастилися до гріхів перелюбу. Мало, дуже мало людей, які вбивають свою плотську похіть, і тому рідко хто ці митарства проходить вільно і безперешкодно; навпаки, дуже багато людей, дійшовши до цього митарства, тут гинуть, бо мучителі блудних справ викрадають тих, що пристрастилися до перелюбу людей і скидають у пекло, піддаючи їх жорстоким мукам. Князі блудних митарств навіть вихваляються, кажучи: «Ми найбільше з усіх інших повітряних митарів поповнюємо кількість скинутих на дно пекла, які таким чином ніби уподібнюються до нас, підлягаючи однаковій із нами долі». Тому, Феодоро, подякуй Богу за те, що завдяки молитвам преподобного отця твого Василія оминула ці митарства і більше не зазнаєш ніякого зла і не знатимеш страху.
Тим часом ми підійшли до МИТАРСТВА ЄРЕСІ, де мучать за хибні мудрування про віру, відступи від православного сповідання віри, невіру, сумніви в істинах богоодкровенного вчення, хули на святиню і подібні гріхи. Це митарство я минула без всякого випробування і була вже недалеко від воріт у Небесне Царство.
Нарешті, зустріли нас духи злоби останнього митарства, яке називається МИТАРСТВОМ ЖОРСТОКОСЕРДЯ. Мучителі цього митарства дуже жорстокі і люті, але особливо лютий їхній князь, який мав дуже хмурий і гнітючий вигляд, дихав вогнем люті і немилосердя. На тому митарстві без всякої милості випробовуються душі немилосердних. І якщо хтонебудь, навіть якщо і вчинить багатоподвигів, постійно дотримуватиметься постів і старанно молитиметься, а також вбереже неоскверненою чистоту свою, але при цьому виявиться немилостивим і зачинить серце своє для ближнього, той скидається звідти в пекло й ув’язнюється в безодні і, таким чином, сам залишається позбавленим милості. Але ми і це митарство, благодаттю Христовою, пройшли без особливих перешкод завдяки молитвам преподобного Василія, який дарував нам від своїх добрих справ багато чого для мого викуплення.
Так проминувши всі страшні митарства, ми з великою радістю наблизилися до самих воріт Небесного Царства. Ці ворота були подібними до світлого кристалу, і від них виходило невимовне сяйво; біля воріт стояли світловидні юнаки, які, бачачи, що мене несуть руки ангельські, зраділи, втішившись, що я визволилася від повітряних митарств, і а любов’ю зустрівши нас, ввели черезворота всередину Небесного Царства. І те, що я там бачила і чула, о чадо Григорію, — продовжувала блаженна Феодора, — про те неможливо розповісти детально! Бачила я, що «не бачило око, і вухо не чуло, і на серце людини не приходило те» (Див. 1Кор. 2,9). Нарешті з’явилася я перед Престолом Божественної слави, оточеним серафимами, херувимами і безліччю небесних воїнів, що невимовними піснями завжди славлять Господа. Тут я, впавши, поклонилася невидимому і незнаному Богові. І оспівали небесні сили солодкозвучний гімн, прославляючи Божественне милосердя, яке не можуть перемогти ніякі гріхи людські. А від Престолу слави Божої у цей час пролунав голос, який повелівав святим ангелам, які вели мене, показати мені всі райські оселі святих і всі муки грішників, а потім поселити мене в оселю преподобного Василія. І водили мене святі ангели всюди, тому я бачила безлічпрекрасних поселень та осель, сповнених слави і благодаті, — осель, які були уготовані тим, що люблять Бога…
Закінчивши обхід райських осель, я була зведена в пекло під землею і бачила страшні і нестерпні муки, у пеклі грішникам уготовані… Обходячи прірви пекла, я чула і бачила там плач, крик і гірке ридання тих, що перебувають у тих муках. Одні з них волали: «О горе нам»; інші зітхали:
«Ох, як тяжко нам!»; треті проклинали день свого народження.
Після всього цього ангели, які вели мене, привели мене в оселю преподобного Василія, яку ти бачиш, і поселили мене тут, сказавши:
— Нині преподобний Василій тебе поминає.
I зрозуміла я, що прийшла в це місце упокоєння на сороковий день після розлучення мого з тілом.