Перед початком виконання дій, викладнених нижче в цьому розділі, необхідно переконатися, що хвороба людини є саме духовною, а не медичною. Тобто, при дослідженні природи цієї хвороби мають бути використані всі можливості традиційної медицини, як для діагностування, так і для її лікування. Результат таких досліджень бажано підтвердити належними медичними документами. Крім того, духовно хворий має виконати всі рекомендації щодо захисту від лукавих сил, які викладені в попередніх трьох розділах. Священик і хворий мають чітко розуміти духовніпричини виникнення хвороби і докладати всіх зусиль до їх усунення. Без розуміння причин хвороби подальші дії робити не потрібно.
Готуючись до чину послідування вигнання нечистих духів хвора людина має підготуватися наступним чином:
- .Бути хрещена.
- Мати щире бажання позбавитися своєї хвороби і дуже просити про це Бога.
- Відректися від думки, що і з нечистими духами всередині можна якось жити. Не вступати з ними ні в які розмови, не погоджуватися ні на які їх угоди і прохання і не робити їм ніяких подарунків.
- Знати на пам’ять Символ Віри. Розуміти та підтримувати кожне слово.
- Розуміти, що зцілення від одержимості нечистою силою можливе тільки шляхом усвідомленого покаяння у кожному своєму гріху і відмолювання родового гріха.
- Прочитати «Митарства Блаженної Феодори». Знати кожне з двадцяти митарств та приміряти їх на своє власне життя — це перший крок на шляху покаяння.
- Скласти список людей, на яких ображалась від семи років до сьогодні, і простити їм. Не має бути нічого, чого вона б не простила.
- Скласти список людей, яких образила словом, ділом чи думкою відроків до сьогодні, і щиро попросити прощення у їхніх душ подумки або особисто.
- Скласти список усієї магії, яку практикувала за життя (чорну або білу) жартома чи серйозно, та всіх людей, які робили це разом з нею: читання магічних книг, будь-яке гадання, звернення до будь-якого виду екстрасен-сів, магів, чаклунів, відьом, «бабусь», «цілителів» — і відректись від всієї магії і від зв’язку з людьми, що її практикують.
- Скласти список своїх блудних гріхів та покаятись перед Богом та душами людей, яких спокушала. Окремо в цей список записати блудний гріх подумки. («А Я вам кажу, що кожен, хто на жінку подивиться із пожадливістю, той уже вчинив із нею перелюб у серці своїм» (Мф 5:28)). Повінчатися зі своєю дружиною (чоловіком), оскільки статеве життя без вінчання — блудний гріх, навіть якщо чоловік і жінка розписані в РАГСі.
- Згадати, чи були у неї випадки перехрещування, повторного хрещення, відречення від хрещення, покладання зі згоди хворої людини рук на неї з читанням заклинань чи інших текстів — і слізно покаятись у відреченні від Христа. Над такою людиною священик має прочитати спеціальні молитви по Чину «како приимати к православной вере приходящих, иже николиже быша правовернии, но измлада воспитани быша во ереси, крещение же истинное имущих, во имя Отца и Сына, Святого Духа, прочия же святые тайны и обычаи церковныя отметавших, и другие мнения противныя церкви православной содержавших» (Требник, ч. 3).
- Згадати всі випадки, коли вона відрікалась від своїх рідних, або вони відрікались від неї, і покаятись.
- Згадати всі випадки, коли вона проклинала себе, своїх рідних чи інших людей, і покаятись.
- Згадати випадки, коли відрікалась від Бога, зверталась до сатани, інших лукавих сил чи язичницьких богів за допомогою, і покаятись у служінні ідолам.
- Згадати всі випадки, коли її проклинали рідні, друзі, сусіди, інші люди, і, простивши, з любов’ю за них помолитись.
- Виконувати всі благословення священика. Підготовка людини до чину вигнання має продовжуватися 40 днів. У цей час людина має поститися, молитися, якнайчастіше відвідувати церковні служби, сповідатися, причащатися, служити вдома чин Обідниці, читати Євангеліє.
- З благословення священика дотримуватися строгого посту з моменту початку підготовки до чину «вигнання»: пити тільки святу воду і їсти просфори або чорний хліб. Якщо здоров’я людини не дозволяє цього зробити, то необхідно виконати всі рекомендації лікаря, який її лікує, і накластина себе розумні обмеження в їжі і в усіх задоволеннях.
- Розуміти, що одержимість нечистими духами — це не тільки її проблема, але, найперше, всього її роду.
- З благословення священика зібрати (бажано в церкві) всіх своїх близьких і дальніх родичів для духовної розмови зі священиком. Священик має донести до них, що їхній хворий родич страждає за гріхи всього їх роду. Одержима людина духовно найсильніша у своєму роді, тому її рідні мають розуміти, що якщо ця людина помре чи збожеволіє (тобто не витримає свого тягаря), то наcтупним захворіє хтось із них. Тому їм необхідно посповідатися, причаститися і разом з хворою людиною почати 40-денний піст і читання Євангелія.
- Усвідомити разом зі своїми рідними, що подальше життя можливе для них тільки в молитві, покаянні і любові до Бога.
- Добровільно і акуратно виконувати всі благословення священика. Якщо щось викликає роздратування або незгоду і порозуміння не відбудеться, тоді підготовку до чину «вигнання» необхідно припинити і людина має шукати собі іншого духовного помічника.
- Особисто або по телефону спілкуватися зі священиком кожен день.
- Не мати жодних матеріальних, чуттєвих чи інших мирських відносин зі священиком, все має робитися во славу Божу. Якщо священик чимось спокусився і чогось забажав, хоча би подумки, від хворої людини, він має відмовитись від підготовки та проведення чину «вигнання».
- Мати чітке відчуття взаємоповаги, духовної любові і довіри між нею і священиком. Якщо цього немає, підготовку слід припинити.
- Усвідомлювати, що все відбувається по Волі Божій, і священик є тільки духовним помічником на шляху зцілення і спасіння душі.
Священик повинен мати благословення свого духівника та правлячого єпископа на проведення чину«вигнання». Він має готуватись до нього так, як про це написано в рекомендаціях до цього чину в требнику митрополита Петра Могили (Т. ІІІ. Соследованіе молебное об избавленіи недугующа от обуреванїа и насилїа духов нечисты, и млитвы заклинательная техжде лукавыхъ духовъ).
Якщо все робити як треба, то дуже часто Господь зцілює людину раніше 40 днів — за 3-4 тижні та без проведення чину «вигнання». Практичний досвід показує, що щире усвідомлення своїх гріхів, слізне покаяння в них на сповіді перед Богом, особиста молитва і піст, молитва і піст до Бога рідних та близьких, і їхня любов до хворого дають змогу практично у всіх випадках досягти позитивного результату без застосування чину «вигнання».
Бог безмежно любить нас і, якщо ми щиро каємось, завжди прощає, бо ми ж діти Його.
Слава Богу за все!
Амінь.