Перед початком виконання дій, викладнених нижче в цьому розділі, необхідно переконатися, що хвороба людини є саме духовною, а не медичною. Тобто, при дослідженні природи цієї хвороби мають бути використані всі можливості традиційної медицини, як для діагностування, так і для її лікування. Результат таких досліджень бажано підтвердити належними медичними документами. Крім того, духовно хворий має виконати всі рекомендації щодо захисту від лукавих сил, які викладені в попередніх трьох розділах. Священик і хворий мають чітко розуміти духовніпричини виникнення хвороби і докладати всіх зусиль до їх усунення. Без розуміння причин хвороби подальші дії робити не потрібно.
Готуючись до чину послідування вигнання нечистих духів хвора людина має підготуватися наступним чином:. Бути хрещена.. Мати щире бажання позбавитися своєї хвороби і дуже просити про це Бога.. Відректися від думки, що і з нечистими духами всередині можна якось жити. Не вступати з ними ні в які розмови, не погоджуватися ні на які їх угоди і прохання і не робити їм ніяких подарунків.. Знати на пам’ять Символ Віри (стор.). Розуміти та підтримувати кожне слово.. Розуміти, що зцілення від одержимості нечистою силою можливе тільки шляхом усвідомленого по-каяння у кожному своєму гріху і відмолювання родового гріха .. Прочитати «Митарства Блаженної Феодори» (стор.). Знати кожне з двадцяти митарств та приміряти їх на своє власне життя — це перший крок на шляху покаяння.. Скласти список людей, на яких ображалась від семи років до сьогодні, і простити їм. Не має бути нічого, чого вона б не простила.. Скласти список людей, яких образила словом, ділом чи думкою відроків до сьогодні, і щиро попросити прощення у їхніх душ подумки або особисто.. Скласти список усієї магії, яку практикувала за життя (чорну або білу) жартома чи серйозно, та всіх людей, які робили це разом з нею: читання магічних книг, будь-яке гадання, звернення до будь-якого виду екстрасен-сів, магів, чаклунів, відьом, «бабусь», «цілителів» — і відректись від всієї магії і від зв’язку з людьми, що її практикують.. Скласти список своїх блудних гріхів та покаятись перед Богом та душами людей, яких спокушала. Окремо в цей список записати блудний гріх подумки. («А Я вам кажу, що кожен, хто на жінку подивиться із пожадливістю, той уже вчинив із нею перелюб у серці своїм» (Мф:28)). Повінчатися зі своєю дружиною (чоловіком), оскільки статеве життя без вінчання — блудний гріх, навіть якщо чоловік і жінка розписані в РАГСі.. Згадати, чи були у неї випадки перехрещування, повторного хрещення, відречення від хрещення, покладання зі згоди хворої людини рук на неї з читанням заклинань чи інших текстів — і слізно покаятись у відреченні відХриста. Над такою людиною священик має прочитати спеціальні молитви по Чину «како приимати к православной вере приходящих, иже николиже быша правовернии, но измлада воспитани быша во ереси, крещение же истинное имущих, во имя Отца и Сына, Святого Духа, прочия же святые тайны и обычаи церковныя отметавших, и другие мнения противныя церкви православной содержавших» (Требник, ч.).. Згадати всі випадки, коли вона відрікалась від своїх рідних, або вони відрікались від неї, і покаятись.. Згадати всі випадки, коли вона проклинала себе, своїх рідних чи інших людей, і покаятись.. Згадати випадки, коли відрікалась від Бога, зверталась до сатани, інших лукавих сил чи язич-ницьких богів за допомогою, і покаятись у служінні ідолам.. Згадати всі випадки, коли її проклинали рідні, друзі, сусіди, інші люди, і, простивши, з любов’ю за них помолитись.. Виконувати всі благословення священика. Підготовка людини до чину вигнання має продовжуватисяднів. У цей час людина має поститися, молитися, якнайчастіше відвідувати церковні служби, сповідатися, причащатися, служити вдома чин Обідниці (стор.), читати Євангеліє.. З благословення священика дотримуватися строгого посту з моменту початку підготовки до чину
«вигнання»: пити тільки святу воду і їсти просфори або чорний хліб. Якщо здоров’я людини не дозволяє цього зробити, то необхідно виконати всі рекомендації лікаря, який її лікує, і накластина себе розумні обмеження в їжі і в усіх задоволеннях.. Розуміти, що одержимість нечистими духами — це не тільки її проблема, але, найперше, всього її роду.. З благословення священика зібрати (бажано в церкві) всіх своїх близьких і дальніх родичів для духовної розмови зі священиком. Священик має донести до них, що їхній хворий родич страждає за гріхи всього їх роду. Одержима людина духовно найсильніша у своєму роді, тому її рідні мають розуміти, що якщо ця людина помре чи збожеволіє (тобто не витримає свого тягаря), то наcтупним захворіє хтось із них. Тому їм необхідно посповідатися, причаститися і разом з хворою людиною почати-денний піст і читання Євангелія.. Усвідомити разом зі своїми рідни-ми, що подальше життя можливе для них тільки в молитві, покаянні і любові до Бога.. Добровільно і акуратно виконувати всі благословення священика. Якщо щось викликає роздратування або незгоду і порозуміння не відбудеться, тоді підготовку до чину «вигнання» необхідно припинити і людина має шукати собі іншого духовного помічника.. Особисто або по телефону спілкуватися зі священиком кожен день.. Не мати жодних матеріальних, чуттєвих чи інших мирських відносин зі священиком, все має робитися во славу Божу. Якщо священик чимось спокусився і чогось забажав, хоча би подумки, від хворої людини, він має відмовитись від підготовки та проведення чину «вигнання».. Мати чітке відчуття взаємопова-ги, духовної любові і довіри між нею і священиком. Якщо цього немає, підготовку слід припинити.. Усвідомлювати, що все відбувається по Волі Божій, і священик є тільки духовним помічником на шляху зцілення і спасіння душі.
Священик повинен мати благословення свого духівника та правлячого єпископа на проведення чину
«вигнання». Він має готуватись до нього так, як про це написано в рекомендаціях до цього чину в требнику митрополита Петра Могили (Т. ІІІ. Соследованіе молебное об избавленіи недугующа от обуреванїа и насилїа духов нечисты, и млитвы заклинательная техжде лукавыхъ духовъ).
Якщо все робити як треба, то дуже часто Господь зцілює людину ранішеднів — за-4 тижні та без проведення чину «вигнання». Практичний досвід показує, що щиреусвідомлення своїх гріхів, слізне покаяння в них на сповіді перед Богом, особиста молитва і піст, молитва і піст до Бога рідних та близьких, і їхня любов до хворого дають змогу практично у всіх випадках досягти позитивного результату без застосування чину «вигнання».
Бог безмежно любить нас і, якщо ми щиро каємось, завжди прощає, бо ми ж діти Його.
Слава Богу за все!
Амінь.