Зустрічі священиків нашого Благочиння з багатьма людьми дали змогу визначити основні питання, які більшість задає собі на початку знайомства з Духовним, Божим світом. Це здається неймовірним, що окрім нашого матеріального тимчасового світу існує світ вічний, духовний із своїми незмінними законами та устроєм. Закони Духовного Світу обов’язкові до виконання в нашому матеріальному світі. Не знаючи і не розуміючи цих законів, ми створюємо собі, своїм дітям і рідним багато серйозних матеріальних та духовних проблем — аж до своєї та їхньої тяжкої хвороби або загибелі.
Чому ми приходимо до церкви?
Коли все добре на роботі і в сім’ї, нам ніколи замислюватися над духовними питаннями і своїм духовним розвитком. Коли ж біда — то рано чи пізно всі звертаємось до Бога за допомогою, як неслухняні діти до люблячого батька.
Батько, коли бачить, що дитина щиро кається, завжди допомагає і відводить біду. Але дитина буває захоплюється своїми дорослими іграми і, не подякувавши батькові за допомогу в біді, знову творить беззаконня. А далі настає час втрат і страждань, тому що гріх продовжується, а покаяння немає. (Посилання на Лекції «Шлях Спасіння», тему 2. Чому ми хворіємо та помираємо передчасно, ст. 49)
Тож у нас є вибір: бути з Богом чи жити в гріхах. Зробивши цей вибір, ми починаємо шлях до Бога. (посилання на Лекції «Шлях Спасіння», тему 1 Вибір, ст. 15)
Покаяння перед Богом і прощення всіх, хто нас образив
Покаяння — перший крок православної душі на шляху до Бога.
Можна сказати: ми цього не знали, нам про це ніхто не розповідав і ніхто не вчив. Так, але ж тепер Ви знаєте, тому треба зробити все як слід і усвідомити свої гріхи — всі, від семи років до сьогоднішнього дня. І покаятись перед Тим, хто любить нас понад усе — перед Богом. Але спершу необхідно простити всіх без винятку, хто нас образив, і попросити прощення у душ тих, кого ми образили. Треба духовно очиститися на початку свого духовного шляху і підтримувати цю чистоту до кінця земного шляху і навіки віків, в житті вічному. (посилання на Лекції «Шлях Спасіння» Тему 4. Покаяння перед Богом та прощення усіх, хто нас образив, ст. 125 )
Церква Божа дає нам шлях кропіткої праці особистого покаяння, духовної праці над собою та зміни свого життя. Звільнення від гріха відбувається під час Сповіді.
Підготовка до повної сповіді
Сповідь — це одне з семи церковних Таїнств під час якого той, хто кається, сповідає свої гріхи в присутності священнослужителя, свідка покаяння, самому Господу. Священик владою даною йому Богом читає над тим, хто покаявся, розрішительну молитву, втілюючи на ньому прощення гріхів самим Господом Ісусом Христом. Дуже важливо усвідомлювати, що каємось ми не священику, не людині, а Господу. І що наше покаяння життєво необхідне саме нам. Господь і так знає всі наші думки, слова та вчинки. Визнання, усвідомлення гріха, витягання його на Світло Боже звільняє душу від його згубного впливу. За кожен свій вчинок в житті ми несемо особисту відповідальність перед Богом, перед самим собою і перед нашими рідними, адже за кожен наш нерозкаяний гріх буде відповідати наступне покоління.
Зміна способу життя
Після того, як людина усвідомила свої гріхи і відбулась її повна сповідь, на якій вона покаялась і духовно очистилась — вона духовно вбирається у весільну одежу (Мф. 22:2,11-14) і їй відкривається шлях до Бога. «Я дорога» (Ін. 14:6) говорить Господь, «Я двері: коли через Мене хто ввійде, спасеться, і той ввійде та вийде, і пасовисько знайде» (Ін. 10:9). Господь має бути у всіх сферах нашого життя: інтимній, соціальній, сімейній та духовній. (посилання на Лекції «Шлях Спасіння» тему 5 Шлях до Бога. Ст. 167.)
Коли ми робимо вибір бути з Богом, в нашому житті розпочинаються зміни: негативні обставини починають змінюватись позитивними. Негативні обставини створюються образою, гнівом, злістю та іншими пристрастями, і коли ми робимо вибір, каємося та встаємо на шлях віри та служіння, наше життя і життя людей навколо нас змінюється. Таким чином із духовно засліплених та неуміючих ми поступово стаємо людьми, для яких можливо все. Отець наш Небесний — Творець, і якщо ми діти Божі — також починаємо створювати обставини в своєму житті і впливати на життя інших людей. (посилання на Лекцїі Покликаним на служіння Тема 6. )
Кожна людина на землі будує свої особисті стосунки з Господом. У кожного свій шлях до Бога (1 Кор. 12:12-14), але якщо на нашому життєвому шляху ми не прочитали та не прийняли душею Євангеліє — чи зможемо назвати себе дітьми Божими?
Події, описані в Євангеліє і засвідчені чотирма євангелістами — це особистий приклад Сина Божого, Господа нашого Ісуса Христа, як треба жити на Землі. І якщо ми приймаємо Тіло і Кров Господні — Господь наш Ісус Христос перебуває в нас, а ми в Ньому (Посилання на Лекції «Шлях Спасіння», тему 2. Чому ми хворіємо та помираємо передчасно, ст. 68). Тож для того, щоб навчитись розуміти себе, своє життя, будувати правильні відносини з рідними та іншими людьми, які є в нашому житті, ми маємо читати Святе Євангеліє, щоб пізнати Його своєю душею. Сердечне читання Євангеліє (посилання на Лекції «Шлях Спасіння», тема 6 ст. 286).
Вічний розвиток, духовне вдосконалення
Кожен самостійно обирає свій шлях. Наш вибір полягає в тому, чи прагнемо ми спасти свою душу і йдемо до Господа своїми вчинками, своїм служінням, своїми словами та думками, або обираємо гріх — ненависть, злість, образу, роздратування, сварки, руйнування сім’ї. Все це є нашим вибором, в залежності від якого складається наше життя.
Якщо ми не обираємо для себе християнське життя, ми фактично обираємо гріх. Обираючи Господа, ми знаходимось в Його благословенні, а обираючи гріх, платимо за нього невдачами, втратами та хворобами.
Коли ми зробили вибір та встали на шлях духовного розвитку, далі ми маємо усвідомити, чого хочемо досягти на Землі і чого прагнемо в подальшому, у вічності. Для того, щоб обрати своє особисте служіння Богу і людям, маємо відкрити в собі та усвідомити дані нам дари Господні. Бог кожному дав таланти, про які ми знаємо, чи ще не здогадуємось, та, використовуючи які, ми зможемо духовно служити. (посилання на Лекції покликаним на служіння)
НА ВСЕ ВОЛЯ БОЖА!
Наша душа живе вічно. Ми хворіємо, страждаємо, буваємо нещасливі в особистому житті, терпимо невдачі, втрачаємо майно і роботу тільки тому, що допустили у своє життя гріх. І зараз, по безкомпромісному духовному закону, повинні його відпрацьовувати. І коли ніякі можливості, ні зв’язки, ні гроші, ні ліки не допомагають, вихід є — в молитві та покаянні. Наше життя і здоров’я залежить тільки від нас — від нашого покаяння перед Богом.
Ніхто не може спасти людину від самої себе — тільки вона сама. Настав момент, коли потрібно взяти на себе відповідальність за своє життя, повірити і попросити Господа допомогти. Згадати розбійника на хресті, який покаявся, звернувся до Господа в останню хвилину і отримав спасіння. Стукайте — і відкриють. Просіть — і дано Вам буде. Повірте — і по вірі Вашій дасться Вам. Встаньте на духовний шлях очищення — і надія, як дороговказ, наповнить Ваше життя сенсом. Господь — це Любов, це спокій в душі, опора і захист. Прийміть Господа в своє серце, довіртеся Йому, і Він ніколи не залишить Вас. Ви ніколи не будете самотніми. Пам’ятайте — все тільки починається!