Друге послання св. апостола Павла до Тимофія

2-е Тимофiю 1

1 Павло, з волі Божої апостол Христа Ісуса, за обітницею життя, що в Христі Ісусі,

2 до Тимофія, сина улюбленого: благодать, милість, мир від Бога Отця й Христа Ісуса, Господа нашого!

3 Дякую Богові, Якому служу від предків чистим сумлінням, що тебе пам’ятаю я завжди в молитвах своїх день і ніч.

4 Я бажаю побачити тебе, пам’ятаючи сльози твої, щоб наповнитись радістю.

5 Я приводжу на пам’ять собі твою нелицемірну віру, що перше була оселилася в бабі твоїй Лоіді та в твоїй матері Евнікії; певен же я, що й у тобі вона оселилась.

6 З цієї причини я нагадую тобі, що ти розгрівав Божого дара, який у тобі через покладання рук моїх.

7 Бо не дав нам Бог духа страху, але сили, і любови, і здорового розуму.

8 Тож, не соромся засвідчення Господа нашого, ні мене, Його в’язня, але страждай з Євангелією за силою Бога,

9 що нас спас і покликав святим покликом, не за наші діла, але з волі Своєї та з благодаті, що нам дана в Христі Ісусі попереду вічних часів.

10 А тепер об’явилась через з’явлення Спасителя нашого Христа Ісуса, що й смерть зруйнував, і вивів на світло життя та нетління Євангелією,

11 що для неї я був настановлений за проповідника, апостола й учителя.

12 З цієї причини й терплю я оце, але не соромлюсь, бо знаю, в Кого я ввірував та впевнився, що має Він силу заховати на той день заставу мою.

13 Май же за взір здорових слів ті, які від мене почув ти у вірі й любові, що в Христі Ісусі вона.

14 Добро припоручене стережи Святим Духом, що в нас пробуває.

15 Ти знаєш оце, що відвернулись від мене всі, хто в Азії, а між ними Фігел та Гермоген.

16 Хай Господь подасть милосердя Онисифоровому дому, бо він часто мене підкріпляв і кайданів моїх не соромився.

17 А коли він до Риму прибув, шукав мене пильно й знайшов,

18 хай Господь йому дасть знайти милість від Господа в день той, скільки ж він послужив був в Ефесі мені, ти відаєш краще!

2-е Тимофiю 2

1 Отож, сину мій, зміцняйся в благодаті, що в Христі Ісусі вона!

2 А що чув ти від мене при багатьох свідках, те передай вірним людям, що будуть спроможні й інших навчити.

3 А ти терпи лихо, як добрий вояк Христа Ісуса!

4 Бо жаден вояк не в’яжеться в справи життя, аби догодити тому, хто військо збирає.

5 А як хто йде на змаги, то вінка не одержує, якщо незаконно змагається.

6 Трудящому хліборобові належиться першому покуштувати з плоду.

7 Розумій, що я говорю. А Господь нехай дасть тобі розум у всьому.

8 Пам’ятай про Ісуса Христа з насіння Давидового, що воскрес із мертвих, за моєю Євангелією,

9 за яку я терплю муки аж до ув’язнення, як той злочинець. Але Слова Божого не ув’язнити!

10 Через це переношу я все ради вибраних, щоб і вони доступили спасіння, що в Христі Ісусі, зо славою вічною.

11 Вірне слово: коли разом із Ним ми померли, то й житимемо разом із Ним!

12 А коли терпимо, то будемо разом також царювати. А коли відцураємось, то й Він відцурається нас!

13 А коли ми невірні, зостається Він вірним, бо не може зректися Самого Себе!

14 Нагадуй про це й заклинай перед Богом, щоб не сперечались словами, бо нінащо воно, хіба слухачам на руїну.

15 Силкуйся поставити себе перед Богом гідним, працівником бездоганним, що вірно навчає науки правди.

16 Стережися ж базікань марних, бо вони ще більше провадять до безбожности,

17 а їхнє слово, як рак, буде ширитися. Від таких Гіменей і Філіт,

18 що вони погрішилися в правді, казавши, що воскресіння було вже, і віру деяких руйнують.

19 Та однако стоїть міцна Божа основа та має печатку оцю: Господь знає тих, хто Його, та: Нехай від неправди відступиться всякий, хто Господнє Ім’я називає!

20 А в великому домі знаходиться посуд не тільки золотий та срібний, але й дерев’яний та глиняний, і одні посудини на честь, а другі на нечесть.

21 Отож, хто від цього очистить себе, буде посуд на честь, освячений, потрібний Володареві, приготований на всяке добре діло.

22 Стережися молодечих пожадливостей, тримайся правди, віри, любови, миру з тими, хто Господа кличе від чистого серця.

23 А від нерозумних та від невчених змагань ухиляйся, знавши, що вони родять сварки.

24 А раб Господній не повинен сваритись, але бути привітним до всіх, навчальним, до лиха терплячим,

25 що навчав би противників із лагідністю, чи Бог їм не дасть покаяння, щоб правду пізнати,

26 щоб визволитися від сітки диявола, що він уловив їх для роблення волі своєї.

2-е Тимофiю 3

1 Знай же ти це, що останніми днями настануть тяжкі часи.

2 Будуть бо люди тоді самолюбні, грошолюбні, зарозумілі, горді, богозневажники, батькам неслухняні, невдячні, непобожні,

3 нелюбовні, запеклі, осудливі, нестримливі, жорстокі, ненависники добра,

4 зрадники, нахабні, бундючні, що більше люблять розкоші, аніж люблять Бога,

5 вони мають вигляд благочестя, але сили його відреклися. Відвертайсь від таких!

6 До них бо належать і ті, хто пролазить до хат та зводить жінок, гріхами обтяжених, ведених усякими пожадливостями,

7 що вони завжди вчаться, та ніколи не можуть прийти до пізнання правди.

8 Як Янній та Ямврій протиставилися були Мойсеєві, так і ці протиставляться правді, люди зіпсутого розуму, неуки щодо віри.

9 Та більше не матимуть успіху, бо всім виявиться їхній безум, як і з тими було.

10 Ти ж пішов услід за мною наукою, поступованням, заміром, вірою, витривалістю, любов’ю, терпеливістю,

11 переслідуваннями та стражданнями, що спіткали були мене в Антіохії, в Іконії, у Лістрах, такі переслідування переніс я, та Господь від усіх мене визволив.

12 Та й усі, хто хоче жити побожно у Христі Ісусі, будуть переслідувані.

13 А люди лихі та дурисвіти матимуть успіх у злому, зводячи й зведені бувши.

14 А ти в тім пробувай, чого тебе навчено, і що тобі звірено, відаючи тих, від кого навчився був ти.

15 І ти знаєш з дитинства Писання святе, що може зробити тебе мудрим на спасіння вірою в Христа Ісуса.

16 Усе Писання Богом надхнене, і корисне до навчання, до докору, до направи, до виховання в праведності,

17 щоб Божа людина була досконала, до всякого доброго діла готова.

2-е Тимофiю 4

1 Отже, я свідкую тобі перед Богом і Христом Ісусом, що Він має судити живих і мертвих за Свого приходу та за Свого Царства.

2 Проповідуй Слово, допоминайся вчасно-невчасно, докоряй, забороняй, переконуй з терпеливістю та з наукою.

3 Настане бо час, коли здорової науки не будуть триматись, але за своїми пожадливостями виберуть собі вчителів, щоб вони їхні вуха влещували.

4 Вони слух свій від правди відвернуть та до байок нахиляться.

5 Але ти будь пильний у всьому, терпи лихо, виконуй працю благовісника, сповняй свою службу.

6 Бо я вже за жертву стаю, і час відходу мого вже настав.

7 Я змагався добрим змагом, свій біг закінчив, віру зберіг.

8 Наостанку мені призначається вінок праведности, якого мені того дня дасть Господь, Суддя праведний; і не тільки мені, але й усім, хто прихід Його полюбив.

9 Подбай незабаром прибути до мене.

10 Бо Димас мене кинув, цей вік полюбивши, і пішов до Солуня, Крискент до Галатії, Тит до Далматії.

11 Зо мною сам тільки Лука. Візьми Марка, і приведи з собою, бо мені він потрібний для служби.

12 А Тихика послав я в Ефес.

13 Як будеш іти, то плаща принеси, що його я в Троаді зоставив у Карпа, і книжки, особливо пергаменові.

14 Котляр Олександер накоїв був лиха чимало мені… Нехай Господь йому віддасть за його вчинками!

15 Стережись його й ти, бо він міцно противився нашим словам!

16 При першій моїй обороні жаден не був при мені, але всі покинули мене… Хай Господь їм того не полічить!

17 Але Господь став при мені та й мене підкріпив, щоб проповідь виконалась через мене, та щоб усі погани почули її. І я визволився з пащі лев’ячої…

18 А від усякого вчинку лихого Господь мене визволить та збереже для Свого Небесного Царства. Йому слава на віки вічні, амінь!

19 Поздоров Прискиллу й Акилу та дім Онисифора.

20 Ераст позостався в Коринті, а Трохима лишив я слабого в Мілеті.

21 Попильнуй прийти до зими. Вітає тебе Еввул, і Пуд, і Лин, і Клавдія, і вся браття.

22 Господь з твоїм духом! Благодать з вами! Амінь.